- поснути
- [поусну/тие]
поснеимо/, поснеите/; нак. поус(‘)н'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
поснути — немо/, нете/, док. 1) Впасти в сон, заснути (про всіх чи багатьох). || перев. у сполуч. зі сл. вічним сном, перен. Вмерти (про багатьох). || Впасти у сплячку (про тварин). 2) перен. Стати нерухомим. || Стати тихим, безгомінним; затихнути … Український тлумачний словник
поснути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
піспатися — плю/ся, пи/шся, док., зах. Поснути … Український тлумачний словник
поснулий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до поснути. || у знач. прикм. || у знач. ім. посну/лі, лих, мн. Ті, що заснули … Український тлумачний словник